| Chapter 36 |
1 |
¶ І далі Елігу казав: |
2 |
Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова. |
3 |
Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість. |
4 |
Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні. |
5 |
¶ Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. |
6 |
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. |
7 |
Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються. |
8 |
А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди, |
9 |
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. |
10 |
Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня. |
11 |
Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах. |
12 |
Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання. |
13 |
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. |
14 |
У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками. |
15 |
¶ Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо. |
16 |
Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б. |
17 |
Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину. |
18 |
Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе. |
19 |
Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили? |
20 |
Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого. |
21 |
Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав. |
22 |
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він? |
23 |
Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив? |
24 |
¶ Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди, |
25 |
що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека. |
26 |
Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ! |
27 |
Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його, |
28 |
що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей. |
29 |
Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його? |
30 |
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває, |
31 |
бо ними Він судить народи, багато поживи дає. |
32 |
Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі. |
33 |
Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба. |