| Chapter 20 |
1 |
¶ Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий. |
2 |
¶ Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає. |
3 |
¶ Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає. |
4 |
¶ Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема. |
5 |
¶ Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує. |
6 |
¶ Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде? |
7 |
¶ У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його! |
8 |
¶ Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима. |
9 |
¶ Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха? |
10 |
¶ Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа. |
11 |
¶ Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий. |
12 |
¶ Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє. |
13 |
¶ Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься! |
14 |
¶ Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном. |
15 |
¶ Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд. |
16 |
¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав. |
17 |
¶ Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її. |
18 |
¶ Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами. |
19 |
¶ Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої. |
20 |
¶ Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви! |
21 |
¶ Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений! |
22 |
¶ Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі. |
23 |
¶ Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі. |
24 |
¶ Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою? |
25 |
¶ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати. |
26 |
¶ Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук. |
27 |
¶ Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує. |
28 |
¶ Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю. |
29 |
¶ Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина. |
30 |
¶ Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота. |