| Chapter 27 |
1 |
¶ Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить. |
2 |
¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
3 |
¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
4 |
Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? |
5 |
¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. |
6 |
Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. |
7 |
¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. |
8 |
¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. |
9 |
¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
10 |
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! |
11 |
¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. |
12 |
¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. |
13 |
¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. |
14 |
¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. |
15 |
¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: |
16 |
хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. |
17 |
¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. |
18 |
¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
19 |
¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. |
20 |
¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. |
21 |
¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. |
22 |
¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! |
23 |
¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, |
24 |
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
25 |
Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, |
26 |
будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, |
27 |
і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх. |