Chapter 28

¶ Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

¶ Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

¶ Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

¶ Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

¶ Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

¶ Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

¶ Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

¶ Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

¶ Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

¶ Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

¶ Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

¶ Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

¶ Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

¶ Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

¶ Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

¶ Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

¶ Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

¶ Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

¶ Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

¶ Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

¶ Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

¶ Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

¶ Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

¶ Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

¶ Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

¶ Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

¶ Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

¶ Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.